ВАЛАШОК, ШКА,

Валашок, шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці. Залюбовск. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 123.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ВАЛЕЖНИЙ, А, Е. →← ВАЛАШНИЙ, А, Е.

T: 132